Урок був і є головною формою організації навчання і виховання учнів. Однак, сьогодні урок передбачає і новий зміст, і нові підходи, і нові технології, і нові результати.
Теоретичні основи кейс-уроків
Кейс-урок являє собою освітню технологію, засновану на інтегральному підході методом сканування основної теми на кілька несуміжних розділів. Використовується інтерактивний метод навчання, що дозволяє взаємодіяти всім учням в класі та онлайн, включаючи педагога.
Цей прогресивний метод може застосовуватися при вивченні нового матеріалу, а також він найбільш ефективний на стадії перевірки учнями отриманих знань за рахунок того, що учні самі, досвідченим шляхом і методом дискусій знаходять відповіді на поставлені питання. Це дає більш глибоке засвоєння у порівнянні зі звичайним викладом матеріалу.
При використанні кейс-уроків діяльність викладача полягає в тому, що він систематизує різні розділи, створює необхідні акценти, показує пріоритети, регулює таймінг, пояснює незрозуміле, модерує дискусію, підводить підсумки і підтримує творчу і позитивну атмосферу.
В результаті в учнів виробляються навички пошуку інформації, ведення дискусій, системного і критичного мислення, розвивається увага, воля, творча уява.
Найуспішніше кейс-технології можна використовувати на уроках за темами, які вимагають аналізу великої кількості інформації.
Кейс-уроки призначені для отримання знань з тих дисциплін, де немає однозначної відповіді на поставлені питання, а є кілька відповідей, які можуть конкурувати з аргументації.
При використанні кейс-уроків, передбачаються наступні цілі:
1. «Занурення в тему», в ході якого учні емоційно переживають те, що пропонують їм різновекторні розгортки кейса (це формує їх ціннісні установки).
2. Системність при вивченні предметів, подій і явищ.
3. Розвиток компетенцій учнів.
Цілі і завдання кейс-уроків
Освітні:
– отримання нових знань, умінь, навичок;
– засвоєння, закріплення, перевірка вивченого матеріалу.
Розвиваючі:
– робота з інформацією;
– активізація пізнавальної діяльності через добування знань досвідченим шляхом;
– розвиток комунікативних навичок і умінь працювати в команді;
– придбання досвіду прийняття рішень і відповідальність за них.
Методичні:
– демонстрація кейс-уроку та проведення власних презентацій кейсів;
– відпрацювання аргументів при веденні дискусій.
Графік проведення кейс-уроків (з урахуванням перерв)
Кейс-урок може проводитися в рамках навчальної програми, та крім неї, у варіативному блоці (наприклад під час роботи предметних гуртків, в онлайні, під час канікул, карантинів та ін.)
Кількість годин, що відводяться на кейс-уроки:
– один урок (45 хвилин)
– 10 розгорток з предметів – 2-2,5 академічні години (90-120
хвилин)
– 6 розгорток з предметів – 1,5 академічних години (75 хвилин)
– 2 уроки (90 хвилин)
– 3-4 уроки (120-180 хвилин)
Зміст уроку має бути сплановано з розрахунком, щоб за відведений час учні могли впоратися з усім, або з більшістю завдань і знайти відповіді на всі головні питання.
Кількість розгорток з предметів і їх вибір може бути спланований на розсуд вчителя-коуча.
Методика підготовки і проведення кейс-уроку
Заздалегідь підбирається і формулюється тема кейс-уроку, планується таймінг, акценти уваги, щоб легко і невимушено провести кейс з початку до кінця і викликати бажання учнів продовжити навчатися по кейсам надалі.
Перед проведенням кейс-уроку, викладач повинен пропрацювати урок самостійно, включивши в нього необхідну кількість часу для проведення дискусій і обговорень.
Урок проводиться в навчальному кабінеті (актовому залі), який повинен бути обладнаний системою для демонстрації кейс-уроку (або індивідуальними планшетами, ПК), а також годинниками з таймером часу.
Викладач стежить за якістю засвоєння матеріалу учнями. Рекомендується давати можливість учням обговорювати переглянутий матеріал. При цьому дискусія повинна бути керована викладачем в рамках встановленого їм хронометражу.
Завдання, запропоновані для виконання під час кейс-уроку, повинні бути обов’язково відпрацьовані після того розділу, в якому вони передбачені. Це сприяє засвоєнню матеріалу і закріпленню його практичними навичками і робить кейс динамічним.
Розділ «Підведення підсумків уроку» опрацьовують після перегляду всього матеріалу. Якщо при проведенні кейс-уроку не вистачило часу, завдання і питання можуть бути роздані учням в якості домашньої роботи.
Рекомендується після кейс-уроків проводити практичні заняття, на яких учні у вигляді дискусії будуть демонструвати отримані знання і навички. А також обговорять ті питання, на які не вистачило часу протягом кейс-уроку.
Вимоги до кейс-уроків
Вимоги до них інші. Наприклад, вони можуть проводитися не в кабінеті, вони насичені перехресними знаннями з різних життєвих областей, проводяться групами, на конкретні результати. Від таких уроків ніколи не скаржаться на перевтому, а навпаки, говорять про них і згадують з натхненням. Тому що мотивацію не треба підштовхувати. Тут викладач – не начальник дітей, що
пригнічує їх особистість, а штурман, лоцман і коуч.
Варіанти і формати «ідеальних кейс-уроків»
| Перелік вимог | І варіант | ІІ варіант | ІІІ варіант |
| Де він проводиться | В кабінеті | В актовому залі | На природі |
| Як проводиться | Індивідуально | Групами | Командою |
| Проектований результат | Просто знання | Нові знання | Активні знання |
| Мотивація учнів | Оцінки та рейтинги | Реакція батьків | Похвала педагога |
| Технічні вимоги | Комп’ютери, відео, інтернет |
Мобілки, проектори, екрани | Роздатковий матеріал |
| Перехресні знання | Зв’язок з іншими предметами | Зв’язок з іншими явищами та випадками |
Пов’язування знань з життям дорослих |
| Інтерактив: скільки говорять учні, скільки викладач | Тільки викладач | Учні 20%, викладач 80% | 50% часу – учні, 50% – викладач |
| Структура уроку | Одноманітна і монотонна | 2-3 зміни вражень | 5-10 змін вражень та акцентів |
| Технології | Викладач-учень | Учні парами | Учні командами |
| Акселеративні паузи | 3-5 хв. (пісні, речівки, зарядка) | 1-3-5-хвилинні тести на активну ерудицію (must know) | Переключення уваги. Ефект – урок пролетів непомітно (або навпаки –тягнувся так довго) |
| Ілюстрації | Відеокліпи | Графіки, таблиці | Кінофрагменти, включення телепрограм або супутникового ТБ |
| Домашні завдання | Регламентовані, дозовані |
Відсутні | Повномасштабні |
| Тривалість уроку | 30 хв. | 45 хв. | 90 хв. |
| Риторичні та «дитячі» питання від учнів | 2-3 питання | Відповідає викладач | Відповідають учні |
| Обговорення того, що ще невідомо | Відсутнє | 1 тема (полеміка) | Декілька тем |
| Готовність для публікації на сайті | Повна | Часткова | Неготовність |
| Скільки разів проведено урок | 1 раз | 2-5 разів | Більше 5 разів |
| Оцінювання не тільки «міцних» знань уроку | Кмітливість | Швидкість виконання | Соціалізація (взаємодопомога тощо) |
| Незвичайні креативні учбові та неучбові прийоми | Варіанти | Переписування листами | Мозковий штурм |
Основні параметри і вимоги задаються таблицею. Викладачу залишається вибрати з цього меню потрібне йому і спроектувати свій урок.
Що таке кейс-уроки?
Кейс-уроки – це навчальний матеріал, структурований в особливому форматі. Він складається з 6 або 10 розгорток, які системно відображають розділи навчальної програми, а також суміжну інформацію за її межами.
Інформація в кожному розділі – це не просто тези, а відповіді на питання:
* Як це працює?
* Які проблеми існують в зв’язку з цим?
* Як вони можуть бути подолані?
* Який може вийти результат?
* Які фундаментальні і нові знання є в цій галузі?
* Міні-історії.
Кейс – це не конспект або реферат, а навчальна технологія, виготовлена за особливим алгоритмом, який дає цілісне уявлення про явище, що досліджується.
Чому кейс-уроки ефективні?
«Предметна» система, що існує зараз, значною мірою застаріла, адже вона схожа на принцип роздільного харчування, при якому, як відомо, білки, жири, вуглеводи і вітаміни вживають окремо. Однак фізіологія людини така, що травна система переробляє змішану їжу набагато ефективніше, ніж розділену на компоненти.
Так і їжа для розуму. Людський мозок активніше і результативніше засвоює
інформацію, якщо відомості взаємопов’язані, і, навпаки, однорідну інформацію мозок запам’ятовує слабше, тому що не знає, куди її «відправити на зберігання».
Зв’язки між навчальними дисциплінами і явищами легко встановлюються впровадженням перехресних «розгорток з предметів». Кейси побудовано за принципом 2 в 1: і для ерудиції, і за програмою. Вони супроводжуються формулами, графіками, діаграмами і рівняннями, які відповідають «розділам
підручників».
Одна з головних переваг полягає в тому, що кейси – це ниточка до дорослого життя з багатовимірним сприйняттям світу, цінностей та явищ.
Чим викликана актуальність кейсів?
– невідповідністю між стандартами навчання учнів та їх індивідуальними особистісними характеристиками, таким як темп-ритм, інтереси, здібності, тощо;
– невідповідністю темпів розвитку науки дійсним пізнавальним можливостям учнів;
– невідповідністю нав’язуваного навчання за одним профілем прогресивному в 21 столітті вектору на багатостороній особистісний розвиток;
– у передових країнах кейси стають превалюючою формою занять.
Чим корисні кейси?
1. Вони дозволяють учням самостійно організовувати процес засвоєння матеріалу.
2. Швидко виникає мотивація розібратися в усьому одразу, причому, системно.
3. Вони дають можливість роботи з різними джерелами інформації.
4. Вони дозволяють ефективно організовувати роботу командами.
5. Кейси – це технологія сучасного контекстного навчання.
Метод кейс-уроків є технологією системного багатовимірного представлення матеріалу, в розгортках на кілька тем, пов’язаних між собою акцентами уваги.
Кейс-уроки дозволяють одночасно з вивченням тем, органічно вплітати soft skills учнів (критичне мислення, комунікабельність, кмітливість, системність, тайм-менеджмент). Це креативний метод з інтригою, драматичним сценарієм і
можливостями вибору, чого неможливо домогтися звичайними уроками. Особливо цінними є дискусії, які розгортаються в класі. Під час кейс-уроків час летить непомітно, що позитивно позначається на мотивації учнів і їх прагненні вивчати ще й інші кейси. Важливо і те, що результат засвоєння закладається в
довготривалу пам’ять. Це відбувається завдяки асоціативному мисленню і формально-неформальним зв’язкам між розгортками кейсу.
Кейси розкриваються за допомогою розгорток на предмети і явища. Наприклад, кейс «Смартфон» розгортається на такі вектори: фізика-хімія-бізнес-математика-психологія-арт. Кейс «Море» розгортається на такі вектори: екологія-географія-фізика-мистецтво-економіка-хімія.
Виклад матеріалу передбачає оптимальну (і запатентовану) пропорцію стилістики викладу: 30% присвячується науковому фундаменту знань, 50% науково-популярному поясненню і 20% генеруванню учнями нових ідей та думок. При такому підході забезпечується багатогранне засвоєння матеріалу разом з розвитком критичного і позитивного мислення.
Посилання
У кейсах, крім тексту, багато фото- та відеоматеріалів. Однак головною відмінністю і конкурентною перевагою кейсів є гіперпосилання. Вони ведуть до глибшого розкриття матеріалу, в якому є ще й свої гіперпосилання третього-четвертого-п’ятого рівнів. Таким чином, кожному учневі забезпечується
індивідуальна глибина проникнення «у знання».
Скажімо, в кейсі «Автобус їде», в розділі “Фізика” є ув’язка з темою фізики «Прямолінійний рух, швидкість, прискорення», з формулами, графіками і таблицями розділу. У розділі “Хімія” – вивчення нафтопродуктів, з відповідними хімічними формулами, графіками і схемами. У розділі “Географія” – маршрути, карти місцевості, тощо. У розділі “Бізнес” –
калькуляція виготовлення автобуса або вартості проїзного квитка…
Для особистісного зростання учнів передбачається застосування
доповненої реальності, кліпового мислення, критичного і позитивного мислення.
При багаторазовому застосуванні кейсів в учнів виникають стійкі вподобання до певних розгорток і глибини осягнення знань, що дає педагогам і батькам точніше уявлення про їх схильності до майбутнього вибору своїх професій. Тому що це відбувається не нав’язливо, а органічно.
Підготовчий етап
Завдання викладача на цьому етапі полягає в тому, щоб провести відповідну підготовку, яка передбачає:
* Вибір відповідного кейса (по темі і за кількістю розгорток).
* Моделювання ситуації, її початку, розвитку і завершення.
* Розподіл часу по розгорткам, щоб не потрапити в цейтнот і все встигнути.
* Акцентування уваги на певних аспектах теми, з виділенням першорядних і другорядних деталей.
* Продумування «провокаційних» питань, аргументів і контраргументів, які можуть з’явитися в учнів.
* Подбати про особистісне зростання кожного учня.
Учні можуть частково підготуватися до кейсу вдома, за моделлю «перевернутого класу» (flipped classroom), щоб не втрачати часу в класі на «розкачку».
Реалізація кейс-уроку
Усі розгортки «крутяться» навколо головної теми кейса, і важливо не втрачати цієї «червоної нитки». Теми переплітаються і плавно переходять від однієї розгортки до іншої. Це зроблено спеціально, щоб були задіяні і логічне мислення, і художні образи, і мнемо, і несподівані повороти сценаріїв. Однією з цілей є навчання «формулювати питання», а не тільки шукати відповіді на них.
Одночасно з розвитком пізнавальної діяльності учнів в процесі обговорення кейса, викладач може вирішувати і ряд інших завдань, наприклад:
– Створювати в класі творчу атмосферу, що сприяє мозковим штурмам та вмінню відстоювати свої позиції.
– Оцінювати рівень знань учнів та їх точок зору з різних питань.
– Мотивувати учнів на роботу в групі.
– Стимулювати розумову і «душевну» роботу учнів і підтримувати ентузіазм, навіть якщо обговорення зайшло в глухий кут.
– Аналізувати виконання учнями завдань і вправ з акцентом на те «що вийшло».
– Перевіряти засвоєний учнями матеріал на практиці.
– Формувати в учнів креативне ставлення до досліджуваного матеріалу і навички індукції і дедукції (від часткового до загального і від загального до конкретного).
Особливо зручні кейси в межах варіативної складової програми, при дистанційному навчанні та розширенні предметів шкільної програми.
Таким чином, контекст кейса багатогранний: навчальний, емоційний, психологічний, науковий і особистісний.
Обговорення висновків
Цей етап вважається завершальним. Під час нього викладач обговорює з учнями їх індивідуальні та командні досягнення, а також можливі варіанти розвитку сценаріїв і концентрацію уваги учасників на першорядних пріоритетах.
На кожен кейс бажано передбачати свій варіант його закінчення для мотивації, щоб очікування його було також елементом кейсу.
Як завершення можна використовувати такі варіанти:
– Дозволити учням самим підвести підсумки, що їм корисно для навичок публічних виступів
– Запропонувати їм сформулювати питання, які бажано було б обговорити, у випадку якби було продовження цього кейса.
– Попросити когось поділитися випадками з власного життя, що стосуються теми кейса.
Висновок
Кейс-уроки багаторазово підвищують результативність освітнього процесу, оскільки дозволяють моделювати майбутнє доросле життя учнів і формувати у них позитивну мотивацію до освоєння матеріалу і отримання нової інформації та навчати моделям «як самим навчитися вчитися» надалі.