Мова – це душа народу, його історія, культура та ідентичність. Вона об’єднує покоління, зберігає традиції та формує майбутнє.
Українська мова – наш скарб, наша гордість! Вона звучить у піснях, віршах, думках і щоденних розмовах. Збагачуймо її, плекаймо та поширюймо, адже мова живе, доки нею говорять!
Сьогодні пропонуємо згадати улюблені українські слова, прочитати кілька сторінок з української книги чи просто насолодитися звучанням нашої рідної мови у вашому списку відтворення)
Тридцять три роки тому, 19 лютого 1992 року, Верховною Радою України було затверджено Малий державний Герб України. Герб – наша святиня, він має давню та величну історію, він народжений із споконвічного народного прагнення до волі та незалежності. Національний символ, що уособлює тисячолітній зв’язок поколінь – минувшини, сьогодення та майбутнього. Для сучасного покоління українців Тризуб – це символ з великим змістом. Не даремно вважається, що у ньому зашифроване слово «Воля». Тож цінуймо своє, шануймо символи! З Днем Державного Герба України! Слава Україні! Героям Слава!
29 січня Україна відзначає День пам’яті Героїв Крут. Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, стали на захист української держави та зупинили нападника. У бою під Крутами українські війська виконали наказ командування – наступ більшовиків було зупинено. Наші війська організовано відступили, руйнуючи за собою колії й мости. А Симон Петлюра мав час придушити повстання більшовиків, яке тоді ж розпочалося на заводі “Арсенал”. Саме цими днями тривали переговори між УНР і країнами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією). Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради – затримка більшовиків під Крутами дозволила це зробити. 9 лютого 1918 року був підписаний Берестейський мирний договір – УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками. Пам’ятаємо подвиг Героїв Крут!
27 січня Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту .
Саме в цей день в 1945 році звільнили концентраційний табір Освенцим (Аушвіц) – місце ув’язнення, проведення дослідів над людьми і страти євреїв, поляків, циган та інших жертв.
Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.
У Голокості Україна втратила 1,5 мільйона євреїв, які були знищені прямо на її території, в ямах та ярах на околицях міст і сіл. За підрахунками дослідників, в Україні до 2000 «менших бабиних ярів» — місць, де нацисти убивали євреїв.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту має нагадати всім тиранам і агресорам сьогоднішнього світу про небезпечність і наслідки їхніх дій. І рано чи пізно всі понесуть покарання за свої нелюдські вчинки.
У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост.09:53
Освіта є одним з основних факторів, які визначають майбутнє нашого світу. Вона не тільки сприяє формуванню сталого та життєздатного суспільства, а й є ключем до досягнення всіх інших цілей сталого розвитку. Від освіти залежить не лише рівень життя, а й здатність людей вирішувати глобальні проблеми, від збереження навколишнього середовища до подолання бідності. Цей день, проголошений ООН, наголошує на важливості рівного доступу до освіти для всіх, без винятку, незалежно від статі, національності чи соціального статусу. У багатьох країнах, де доступ до якісної освіти обмежений, цей день має особливе значення. Він також підкреслює роль освіти у створенні інклюзивних, справедливих і процвітаючих громад. Пам’ятаймо: якісна освіта – один із наріжних каменів перемоги та майбутніх успіхів держави. Ці істини усвідомлює професор ужгородського університету, який читає студентам лекції з окопів на передовій; київська вчителька, яка через відсутність електрики проводить урок біля супермаркету прямо на вулиці; кожен освітянин, який попри загрозу життю, відмовився від колаборації з окупантами і продовжив підпільно навчати дітей українською мовою за українською програмою. І найголовніше – це усвідомлюють наші діти, які продовжують навчатися зі свічкою чи ліхтариком, у бомбосховищах під звуки сирен, артилерійських та ракетних обстрілів. Слава Україні!
Щороку 11 січня в світі відзначається приємне свято – Міжнародний день «Дякую». Часто в поспіху ми забуваємо сказати це слово, а воно є надзвичайно потрібним. У кожного з нас сьгодні є така можливість подякувати тим, хто поруч, колегам, викладачам, співробітникам, здобувачам, яким колись забули сказати це тепле слово. Розпочніть з своїх близьких, з родини, подякуйте тим, хто щоденно піклується про вас, хто робить ваш ранок запашним, смачним, добрим. Зайвий раз зателефонуйте батькам, скажіть їм те, про що не встигли сказати, про те, що можливо, соромились сказати, про що не встигли сказати. Не соромтесь сьогодні подякувати усім, хто важливий для вас! А усією дружною українською родиною ми разом доземно вклоняємось і кажемо «Дякую» нашим героїчним Збройним Силам, всім українським воїнам, що боронять нашу землю від російської орди. Дякуємо вам!
14 грудня в Україні вшановують учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Це день мужніх та самовідданих людей, подвиг яких не можливо переоцінити. Героїзм, патріотизм і професійна майстерність учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС перевірені часом. Ми не маємо права забувати про їх самопожертву. Багато з них не дожили до теперішніх днів, віддавши своє життя задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь. Сьогодні ми виражаємо щирі слова подяки та шануємо всіх ліквідаторів за їх мужність, а також схиляємо голови, пам’ятаючи про померлих.
Дата святкування обрана на честь прийняття Організацією Об’єднаних Націй Загальної декларації прав людини, яке відбулося в Парижі у 1958 році. Ця декларація відкрила двері до створення документів стосовно прав людини. Вона є міжнародним актом, котрий проголошує рівні права на людську свободу та відповідальність перед законом, не дивлячись на стать, расу, віросповідання тощо. Принципи цього документа лежать в основі договорів, конвенцій і пактів щодо людських прав. День прав людини націлений привернути увагу людства до Загальної декларації прав людини та дотримання принципів цього міжнародного документа. Адже після пережитої Другої світової війни уся планета об’єдналася заради створення єдиного та загального механізму захисту людських прав.
Цього дня в 1948 році Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила Конвенцію про запобігання злочину геноциду й покарання за нього. Ухвалення документа стало, зокрема, наслідком Другої світової війни й тих масових злочинів, які були скоєні під час неї. Геноцид незалежно від того, чи відбувається він у мирний чи воєнний час, є злочином, який порушує норми міжнародного права і щодо якого держави-учасниці зобов’язуються вживати заходів із попередження та карати за його скоєння. Для нашої національної пам’яті вшанування жертв геноцидів та справедливе покарання за цей злочин має особливе значення. У XX столітті на території України тоталітарні режими – комуністичний і нацистський – вчинили кілька злочинів геноциду: Голодомор-геноцид українців 1932–1933 років; Голокост євреїв та геноцид ромів під час німецької окупації; геноцид кримськотатарського народу радянською владою в 1944-му.. Пам’ятаємо…
